Починаючи із 1 січня 2023 року діє нова редакція Закону України від 23 вересня 1999 року № 1105-XIV «Про загальнообов’язкове державне соціальне страхування», яка викладена Законом України від 21 вересня 2022 року № 2620-IX.
Цими змінами запроваджено норми, які звужують зміст та обсяг чинних прав і свобод — переконують нардепи в Пояснювальній записці до законопроєкту № 9214 від 17 квітня 2023 року.
Зокрема, до 1 січня 2023 року:
1) в абзаці другому пункту першого статті 30 Закону № 1105 було передбачено, що допомога по тимчасовій непрацездатності (включаючи догляд за хворою дитиною), допомога по вагітності та пологах застрахованим особам (у тому числі тим, які здійснюють підприємницьку чи іншу діяльність та одночасно працюють на умовах трудового договору) надається за основним місцем роботи (діяльності) та за сумісництвом (наймами) у порядку, встановленому КМУ.
Однак із 2023 року в абзаці другому пункту першого статті 22 Закону № 1105 передбачено, що допомога по тимчасовій непрацездатності (включаючи догляд за хворою дитиною), допомога по вагітності та пологах застрахованим особам (у тому числі тим, які здійснюють підприємницьку чи іншу діяльність та одночасно працюють на умовах трудового договору) надається лише за основним місцем роботи (діяльності) або за місцем роботи за сумісництвом (наймами).
Внаслідок цього, зменшено розмір допомоги по тимчасовій непрацездатності.
2) у пункті п’ятому статті 32 Закону № 1105 було передбачено, що страхові виплати здійснюються у разі, якщо звернення за їх призначенням надійшло не пізніше 12 календарних місяців з дня відновлення працездатності, закінчення відпустки у зв’язку з вагітністю та пологами, з дня смерті застрахованої особи або члена її сім’ї.
Проте вже з 1 січня 2023 року страхові виплати здійснюються у разі, якщо звернення за їх призначенням надійшло не пізніше шести календарних місяців з дня відновлення працездатності, закінчення відпустки у зв’язку з вагітністю та пологами, з дня смерті застрахованої особи або члена її сім’ї.