Яким чином регламентується робота за сумісництвом працівників державних підприємств, установ і організацій після скасування відповідних постанов Кабінету Міністрів України? Постановою Кабінету Міністрів України від 22 листопада 2022 року № 1306 «Про визнання такими, що втратили чинність, деяких постанов Кабінету Міністрів України з питань роботи за сумісництвом працівників державних підприємств, установ і організацій» визнано такими, що втратили чинність, а саме:
постанову Кабінету Міністрів України від 3 квітня 1993 року № 245 «Про роботу за сумісництвом працівників державних підприємств, установ і організацій»;
постанову Кабінету Міністрів України від 4 березня 2015 року № 81 «Про роботу за сумісництвом працівників державних підприємств, установ і організацій, які переміщуються з районів проведення антитерористичної операції».
Наразі оплата праці за сумісництвом регулюється Кодексом законів про працю України (далі — КЗпП). Згідно з вимогами статті 102-1 КЗпП і статті 19 Закону України від 24 березня 1995 року № 108/95-ВР «Про оплату праці» сумісництвом вважається виконання працівником, крім основної, іншої оплачуваної роботи на умовах трудового договору у вільний від основної роботи час на тому самому або іншому підприємстві, в установі, організації або у роботодавця — фізичної особи. Працівники, які працюють за сумісництвом, одержують заробітну плату за фактично виконану роботу. З урахуванням норм статті 102-1 КЗпП, з 19 липня 2022 року на рівні закону закріплено поняття сумісництва й основний принцип оплачуваності роботи за сумісництвом. Скасовано норму, згідно з якою умови роботи за сумісництвом працівників державних підприємств, установ, організацій визначаються Кабміном. Водночас це не виключає можливість установлення обмеження щодо сумісництва для окремих категорій працівників (наприклад, Законом України від 14 жовтня 2014 року № 1700-VII «Про запобігання корупції»). Також, виходячи зі змісту частини 2 статті 21 КЗпП, обмеження щодо сумісництва можуть передбачатися законодавством, колективним договором або угодою сторін.
Comments